20 липня відбулося поховання військового Цвітченка Едуарда Валентиновича
Майже 70 років Україна не знала жахіття війни, але вона наздогнала нас нині. Події, які відбуваються в нашій рідній України змусили нас усіх подивитися на життя зовсім по іншому.
Сьогодні ми проводжали в останню путь «Воїна світла», нашого земляка, військовослужбовця сержанта Цвітченка Едуарда Валентиновича, який ціною власного життя здобував Перемогу, таку бажану для нашого народу, над рашистськими окупантами.
13 липня під час здійснення ворогом артилерійського та мінометного обстрілу позицій підрозділу поблизу населеного пункту Вершина Бахмутського району Донецької області наш земляк Едуард Валентинович отримав поранення, несумісні з життям.
Народився Цвітченко Едуард Валентинович 21 серпня 1971 року в селі Драбинівка. Едуард з 1978 по 1988 рік навчався в школі. Після закінчення школи вступив до Полтавського сільськогосподарського інституту, згодом проходив військову службу. Повернувшись з армії у 1991 році в рідне село він одразу пішов працювати до Драбинівського сільського будинку культури художнім керівником, а пізніше став директором закладу.
Едуард Валентинович був одружений, має сина Яника з яким до останнього підтримував хороші, теплі стосунки.
З січня 2002 року працював комбайнером, трактористом-машиністом сільськогосподарського виробництва ТОВ «Чиста криниця».
Едуард не міг без болю в серці спостерігати за подіями, які відбувалися в Україні… Його покликав обов*язок і він пішов боронити нашу Україну.
Невблаганна смерть забрала у вічність нашого земляка, який відійшов у дзвонах слави праведним Героєм. Герої не вмирають, вони залишаються у наших серцях!
