Пам’яті Михайловського Сергія Віталійовича!
29 серпня 2024 року, в День пам’яті захисників та захисниць- минає рік з дня загибелі нашого земляка Михайловського Сергія Віталійовича, який ціною власного життя здобував Перемогу, таку бажану для нашого народу.
Михайловський Сергій Віталійович, народився 14 березня 1984 року в с. Риботин, Коропського району, Чернігівської області. Ще зовсім маленьким він з мамою переїхали на Полтавщину в с. Дудкин Гай.
Виховувався у звичайній сільській родині П'ятак Валентини Петрівни та П'ятака Василя Миколайовича. З дитинства батьки навчали своїх дітей жити в любові, повазі до старших, відданості друзям і близьким. А так , як Сергій був найстаршим братом для своїх молодших двох братів то мав бути відповідальним та гарним прикладом для них. У 1990 році пішов до початкової школи в селі Дудкин Гай, а вже повну загальну освіту отримав в Крутобалківській середній школі. Як всі хлопці, сподівався, мріяв… Зі слів однокласників був спокійним , відповідальним, дружелюбним хлопцем. Був не балакучим, але умів слухати.
Після закінчення школи навчався у місті Полтаві на провідника. В 2003 році проходив службу в армії, пізніше працював охоронцем у "ДП Нафтогаз України". В 2009 році повернувся в рідне село і став працювати охоронцем в ТОВ "Чиста Криниця".
В 2013 році знайшов своє справжнє кохання. Одружився. З 2014 по 2015 рік служив у зоні АТО. Саме під час служби разом з дружиною Христиною Валентинівною раділи народженню донечки Ніки. Після повернення з вересня 2015 року продовжив працювати в ТОВ « Чиста Криниця».
Сергій Віталійович був надійною опорою для дружини, гордістю для своїх батьків. Клопітким, добрим, чуйним та люблячим батьком, хорошим господарем. Зі своєю дружиною жили мирно у взаєморозумінні, любові, повазі одне до одного та до всіх людей.. Як і всі члени родини був глибоко віруючою людиною. Цікавився історією рідного села, особливо його цікавила історія Церкви Різдва Іоана Предтечі.
Разом з дружиною будували плани допоки життя не змінилось в один день 24 лютого. Його покликав обов’язок і 11 липня 2022 року Сергій Віталійович пішов боронити свою родину, рідний край.
Сергій Віталійович загинув 29 серпня 2023 року при виконанні бойового завдання на Донецькому напрямку.
Сьогодні, у річницю загибелі Героя, рідні та близькі,друзі, односельці, колеги та представники виконавчого комітету Драбинівської сільської ради прийшли на могилу захисника та вшанували пам'ять Героя.
Родина втратила люблячого сина, тата, чоловіка, яким пишається вся Україна, наша громада. Він залишиться назавжди у нашій пам’яті, а вдячність за його подвиг житиме у серцях людей вічно. Пам’ятаймо, що він поклав життя, аби ми жили в мирній квітучій Україні.
Земля тобі пухом, Герою! Ніщо не зменшить біль втрати. Схиляємо голови та молимось за тебе і усіх наших Героїв-захисників України, бо у ваших руках Вкраїна і цілий світ. Герої не вмирають, вони продовжують боронити нас з небес.
