Пам’яті Михайловського Сергія Віталійовича!
03 ВЕРЕСНЯ 2023 РОКУ Драбинівська громада провела в останню путь «Воїна світла», нашого земляка, старшого стрільця - оператора відділення спеціального призначення взводу спеціального призначення роти спеціального призначення, старшого солдата Михайловського Сергія Віталійовича, який ціною власного життя здобував Перемогу, таку бажану для нашого народу.
29 серпня 2023 року в районі населеного пункту Ямпіль Донецької області при виконанні бойового завдання загинув Сергій Віталійович.
Михайловський Сергій Віталійович, народився 14 березня 1984 року в с. Риботин, Коропського району, Чернігівської області. Ще зовсім маленьким він з мамою переїхали на Полтавщину в с. Дудкин Гай.
Виховувався у звичайній сільській родині П'ятак Валентини Петрівни та П'ятака Василя Миколайовича. З дитинства батьки навчали своїх дітей жити в любові, повазі до старших, відданості друзям і близьким. А так , як Сергій був найстаршим братом для своїх молодших двох братів то мав бути відповідальним та гарним прикладом для них. У 1990 році пішов до початкової школи в селі Дудкин Гай, а вже повну загальну освіту отримав в Крутобалківській середній школі. Як всі хлопці, сподівався, мріяв… Зі слів однокласників був спокійним , відповідальним, дружелюбним хлопцем. Був не балакучим, але умів слухати.
Після закінчення школи навчався у місті Полтаві на провідника. В 2003 році проходив службу в армії, пізніше працював охоронцем у "ДП Нафтогаз України". В 2009 році повернувся в рідне село і став працювати охоронцем в ТОВ "Чиста Криниця".
В 2013 році знайшов своє справжнє кохання. Одружився. З 2014 по 2015 рік служив у зоні АТО. Саме під час служби разом з дружиною Христиною Валентинівною раділи народженню донечки Ніки. Після повернення з вересня 2015 року продовжив працювати в ТОВ « Чиста Криниця».
Сергій Віталійович був надійною опорою для дружини, гордістю для своїх батьків. Клопітким, добрим, чуйним та люблячим батьком, хорошим господарем. Зі своєю дружиною жили мирно у взаєморозумінні, любові, повазі одне до одного та до всіх людей.. Як і всі члени родини був глибоко віруючою людиною. Цікавився історією рідного села, особливо його цікавила історія Церкви Різдва Іоана Предтечі.
Разом з дружиною будували плани допоки життя не змінилось в один день 24 лютого. Його покликав обов’язок і 11 липня 2022 року Сергій Віталійович пішов боронити свою родину, рідний край. А далі бій… І все закрутилось, завертілось. Така доля наших захисників на передовій. В години тиші заспокоював рідних та близьких, переконував їх, що все добре, що ситий і в безпеці.
Обіцяв рідним повернутися.. Та доля розсудила інакше…
Невблаганна смерть забрала у вічність нашого земляка, Сергія Віталійовича.
Від виконавчого комітету Драбинівської сільської ради та від жителів села висловлюємо найщиріші слова співчуття :
Батькам – П’ятак Валентині Петрівні та П’ятаку Василю Миколайовичу.
Дружині – Христині Валентинівні та доньці Нікі;
Брату - Роману Васильовичу та його сім’ї;
Брату - Юрію Васильовичу та його сім’ї.
Всій родині, друзям і близьким загиблого Героя.
Родина втратила люблячого сина, тата, чоловіка, яким пишається вся Україна, наша громада. Він залишиться назавжди у нашій пам’яті, а вдячність за його подвиг житиме у серцях людей вічно. Пам’ятаймо, що він поклав життя, аби ми жили в мирній квітучій Україні.
Земля тобі пухом, Герою! Ніщо не зменшить біль втрати. Схиляємо голови та молимось за тебе і усіх наших Героїв-захисників України, бо у ваших руках Вкраїна і цілий світ. Герої не вмирають, вони продовжують боронити нас з небес.
