Пам'яті Губарика Романа Володимировича!
Як шкода тих, кого забрали небеса,
Кого вiйна в безсмертнi списки записала,
Хай згасла свiчка, але пам'ять не згаса,
Бо нас життям вiд смертi захищали.
Сьогодні минає рік від трагічного дня, коли наш земляк, мужній воїн та патріот ГУБАРИК Роман Володимирович, житель с.Кустолове, віддав своє життя за Україну, за її майбутнє, за майбутнє кожного з нас. 24 липня на Бахмутському напрямку українські військові потрапили під ворожий артилерійський обстріл, де Роман Губарик отримав несумісні з життям травми.
Губарик Роман Володимирович народився 31 липня 1982 року в с.Кустолове. Навчався у сільській школі. Після закінчення 9 –го класу пішов навчатися в автодорожній технікум за спеціальністю механіка. Закінчивши навчання, пішов до армії. Після повернення працював у агрофірмі ТОВ «Чиста Криниця» на посаді інженера з безпеки руху. Згодом комбайнером-трактористом і механіком. За його сумлінну працю поважали колеги по роботі та односельчани. Він користувався авторитетом в селі, мав тверду громадську позицію, приймав активну участь в житті громади, завжди готовий був прийти на допомогу. Роман Володимирович був гордістю для своїх батьків, надійною опорою для дружини Ірини, клопітким, добрим та люблячим батьком для доньки Єви та сина Дмитра.
З початком війни не вагаючись вступив в територіальну оборону в Нових Санжарах, потім ніс службу у місті Бородянка, Біла Церква та Бахмут.
Військовослужбовець гранатометник першої стрілецької роти, першого стрілецького батальйону, Губарик Роман Володимирович загинув 24 липня поблизу населеного пункту Семигір’я-Кодема, Бахмудського району, Донецької області, у віці 39 років.
За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені в захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, і вірність військовій присязі Указом Президента України від 12 вересня солдат Губарик Роман Володимирович був відзначений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Сьогодні 24 липня 2023 року відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки на честь Романа Губарика на фасаді будівлі Кустолівського закладу освіти . На урочистій церемонії відкриття меморіальної дошки були присутні рідні, друзі загиблого, педагоги та учні, громадські активісти, волонтери, земляки, побратими, т.в.о. сільського голови Лебедин Г.Л., Благочинний Норосанжарського округу настоятель церкви Різдва Іоанна Предтечі села Дудкин Гай, протоієрей Ярослав Михайлик.
Право відкрити меморіальну дошку було надано сину Дмитрові та доньці Єві.
Віримо, що ця меморіальна дошка буде нагадувати всім поколінням про героїзм наших захисників у боротьбі за суверенітет і цілісність України.
Низько схиляємо голови перед світлою пам’яттю Героя...
Вічна пам’ять і Царство небесне його молодій душі...
Герої не вмирають!
