Сьогодні наша громада попрощалася зі своїм Героєм —ОХРІМЕНКО Максимом Михайловичем, мужнім сином України, який без вагань віддав своє життя за свободу рідної землі
Сьогодні наша громада попрощалася зі своїм Героєм —ОХРІМЕНКО Максимом Михайловичем, мужнім сином України, який без вагань віддав своє життя за свободу рідної землі.
Максим Михайлович народився в селі Крута Балка 13 липня 2002 року. Шкільні і юнацькі роки Максима промайнули у рідному селі. Здобувши базову освіту в Крутобалківському НВК, вступив до коледжу управління економіки і права Полтавської державної аграрної академії. Після закінчення коледжу у 2021 році Максим був призваний на строкову службу. У грудні 2022 року підписав контракт з Держаною прикордонною службою України, та поїхав служити у місто Ужгород. В період проходження військової служби втупив до Полтавської державної аграрної академії. У 2023 році зустрів свою майбутню дружину Аню.
На передовій проявив себе як справжній воїн — сміливий, відчайдушний, вірний побратимам, готовим завжди прийти на допомогу. Був нагороджений багатьма почесними відзнаками, медалями «Захиснику України», «За військову службу».
ОХРІМЕНКО Максим Михайлович боровся за волю і свободу нашої держави і щиро вірив у те, що Перемога прийде на нашу землю. Вірив і віддав в ім’я цієї Перемоги найцінніше – життя.
Військовослужбовець, інспектор прикордонної служби - сапер першого інженерно-саперного відділення інженерно-саперної прикордонної застави, відділу прикордонної служби, першого прикордонного загону Державної прикордонної служби України ОХРІМЕНКО Максим Олександрович під час здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, загинув 19 листопада 2025 року в районі населеного пункту Черняків, Вовчанської міської громади, Чугуївського району, Харківської області.
На віки-вічні ім'я нашого Захисника буде вписане в історію Драбинівської громади та України як Героя. Важко знайти слова втіхи, неможливо загоїти біль і гіркоту від втрати рідної, близької людини. Та добрий, світлий спомин про мужнього Захисника стане сильнішим за смерть і назавжди залишиться у пам’яті рідних, друзів, бойових побратимів, усіх, хто знав Максима Михайловича, любив і шанував.
Висловлюємо найщиріші слова співчуття : дружині Ані, батькам Ларисі Володимирівні та Михайлу Степановичу, брату Станіславу та його родині, бабусям Зінаїді Володимирівні і Галині Леонтіївні, родині, друзям та всім хто знав Максима.
Низько схиляємо голови у глибокій скорботі. Нехай душа загиблого Героя знайде вічний спокій.
Вічна і світла пам’ять Герою!
