с. Вовківка , вул. Гордієнко Кость
С. Вовківка , вул. Гордієнко Кость ( ? - 1733 )-
названа на честь Ко́сть (Костянти́н) Горді́йовича Гордіє́нко (Головко́). — кошового отамана Запорозької Січі, гетьмана дубоссарського (з 1714 року), військового і політичного діяча , який попри особисту неприязнь до Івана Мазепи уклав воєнний союз із Мазепою і Гетьманщиною у війні проти Петра I. Створив та очолив Кам'янську Січ. До 1728 р. очолював Олешківську Січ, сподвижник та співавтор Конституції Гетьмана Війська Запорозького Городового Пилипа Орлика.
Відомостей про про життя Костя Гордієнка мало. Ймовірно, батька майбутнього кошового звали Гордієм, і прізвище Гордієнко утворено саме від батькового імені, а родовим іменем Костянтина Гордійовича було Головко.)
Був козаком (Платнирівського куреня) Запорозької Січі. 12 разів його обирали Кошовим
Отаманом Запорозької Січі. Обіймав цю посаду 1702 року, з грудня 1703 до 27 травня 1706 р., а також з грудня 1707 до квітня 1709. У 1710—1728 рр. — Кошовий Отаман Кам'янської та Олешківської Січі.
Кость Гордієнко відверто виступав проти московського гніту, відкрито відстоював права й вольності Війська Запорозького перед Петром I, чим заслужив довіру та повагу Запорожців.
Після смерті Івана Мазепи у місті Бендери спільно з Пилипом Орликом брав участь у складанні Бендерської конституції («Конституції Пилипа Орлика», «Договір і постанови між Гетьманом Орликом і Військом Запорозьким 1710 року»).
У 1711 році як Кошовий брав участь у поході Пилипа Орлика на Правобережну Україну, з метою звільнення України від московської навали. Похід, на жаль, закінчився невдачею.
Після руйнування Кам'янської Січі московською каральною експедицією Шеремєтєва в 1711 р. Кость Гордієнко разом із Запорожцями перебрався на територію Кримського ханства (землі у гирлі Дніпра), де осів в Олешках і заснував Олешківську Січ, яку очолював до 1728 р.
Після вимушеної еміграції Пилипа Орлика, в 1714 році обійняв посаду Гетьмана Дубоссарського. Неодноразово залагоджував конфлікти Запорожців із Кримським Ханом і турецьким султаном.
З 1729 року не брав участі в політичній діяльності, але своїм авторитетом стримував Запорожців від повернення під владу московитів. Похований у Кам'янській Січі.
