Відбулось відкриття на будівлі Крутобалківського НВК меморіальних дошок в пам'ять колишніх випускників, загиблих воїнів Івана Андрійовича Банка та Сергія Віталійовича Михайловського.

Дата: 06.02.2024 16:37
Кількість переглядів: 77

Фото без описуФото без описуСьогодні, 06 лютого 2024 року в селі Крута Балка  відбулася важлива для людських сердець подія – відкриття на будівлі НВК  меморіальних  дошок в пам'ять колишніх випускників, загиблих воїнів  Івана Андрійовича Банка та Сергія Віталійовича Михайловського.

Відкриття меморіальної дошки – це щира подяка нашим відважним землякам, які зі зброєю в руках стали на захист територіальної цілісності і суверенітету нашої держави, віддано боролися за незалежність та свободу України, мир та спокій на рідній землі.

На урочистій церемонії відкриття меморіальних  дошок були присутні  рідні захисників, працівники і учні школи, друзі, однокласники, т.в.о. сільського голови Лебедин Григорій Леонідович, Благочинний Норосанжарського округу настоятель церкви Різдва Іоанна Предтечі села Дудкин Гай протоієрей Ярослав Михайлик, начальник відділу освіти  Наталія Миколаївна Матяшенко, жителі села Крута Балка, Вільний Степ, Дудкин Гай і всі хто знав захисників.

Відтепер пам’ятні  знаки на стіні школи будуть  постійним спогадом нам і наступним поколінням про патріотизм і героїчний подвиг випускників освітнього закладу та захисників рідної Батьківщини.
Право відкрити меморіальні   дошки було надано дружині загиблого Сергія Михайловського 
- Христині Валентинівні та доньці Ніці та племінникам загиблого Івана Банка - Шамоті Дмитрові та Банку Сергію.

Сьогодні ми із скорботою в серці згадуємо  наших  земляків, мужніх воїнів і патріотів, людей  великого героїзму і непідкупної гідності Банка Івана Андрійовича та Михайловського Сергія Віталійовича.

Іван народився 21 червня 1986 року в селі Вільний Степ Полтавської області, закінчив школу у Крутій Балці. З 18 років служив в армії, згодом залишився на службі. Брав участь у миротворчих місіях у Косові, Югославії. Заочно здобув фах еколога, але жодного дня не працював за спеціальністю. Любив рибалити і грати у більярд.

Коли почалася російсько-українська війна, чоловік пішов захищати Україну. Служив у 95-й окремій десантно-штурмовій бригаді. Брав участь в АТО на Донбасі. Був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня та отримав звання Народний Герой України.

Під час повномасштабної війни захищав Україну у складі 46-ї окремої десантно-штурмової бригад. Був головним сержантом розвідувального взводу.

36-річний розвідник Іван Банк, позивний «Банкір», помер 12 вересня 2022 року внаслідок поранень, які він отримав біля села Білогірка Херсонської області. 11 вересня захисник потрапив під ворожий мінометний обстріл. Добу він змагався за життя, але 12 вересня невблаганна смерть перемогла. Помер герой в Березнегуватській центральній районній лікарні.

Родина втратила люблячого сина, брата, дядька, військовослужбовці – побратима, яким пишається вся Україна, а особливо наша громада. Він залишиться назавжди у нашій пам’яті, а вдячність за його подвиг житиме у серцях людей вічно.

Указом президента України Володимира Зеленського «За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові  присвоїно  звання Герой України   з удостоєнням ордена "Золота Зірка" БАНКУ Івану Андрійовичу – головному сержанту (посмертно).

Висловлюємо найщиріші слова співчуття рідним:

Батькові - Банку Андрію Андрійовичу

Сестрам - Ользі Андріївні, Тетяні Андріївні, Надії Андріївні, Аллі Андріївні, Андріяні Андріївні, Каріні Андріївні і їх родинам.

Братам Станіславу Андрійовичу, Андрію Андрійовичу, Олександру Андрійовичу і їх родинам.

   Прикро зауважити що тепер ми вимушені говорити про наших хлопців  у минулому часі, що вони «були», «жили», «працювали».

   Михайловський Сергій Віталійович, народився 14 березня 1984 року в с. Риботин, Коропського району, Чернігівської області. Ще зовсім маленьким він з мамою переїхали на Полтавщину в с. Дудкин Гай.
Виховувався у звичайній сільській родині П'ятак Валентини Петрівни та П'ятака Василя Миколайовича. З дитинства батьки навчали своїх дітей жити в любові, повазі до старших, відданості друзям і близьким. А так , як Сергій був найстаршим братом для своїх молодших двох братів то мав бути відповідальним та гарним прикладом для них. У 1990 році пішов до початкової школи в селі Дудкин Гай, а вже повну загальну освіту отримав в Крутобалківській середній школі. Як всі хлопці, сподівався, мріяв… Зі слів однокласників був спокійним , відповідальним, дружелюбним хлопцем. Був не балакучим, але умів слухати.
Після закінчення школи навчався у місті Полтаві на провідника. В 2003 році проходив службу в армії, пізніше працював охоронцем у "ДП Нафтогаз України". В 2009 році повернувся в рідне село і став працювати охоронцем в ТОВ "Чиста Криниця".
В 2013 році знайшов своє справжнє кохання. Одружився. З 2014 по 2015 рік служив у зоні АТО. Саме під час служби разом з дружиною Христиною Валентинівною раділи народженню донечки Ніки. Після повернення з вересня 2015 року продовжив працювати в ТОВ « Чиста Криниця».
Сергій Віталійович був надійною опорою для дружини, гордістю для своїх батьків. Клопітким, добрим, чуйним та люблячим батьком, хорошим господарем. Зі своєю дружиною жили мирно у взаєморозумінні, любові, повазі одне до одного та до всіх людей.. Як і всі члени родини був глибоко віруючою людиною. Цікавився історією рідного села, особливо його цікавила історія Церкви Різдва Іоана Предтечі.
Разом з дружиною будували плани допоки життя не змінилось в один день 24 лютого. Його покликав обов’язок і 11 липня 2022 року Сергій Віталійович пішов боронити свою родину, рідний край. А далі бій… І все закрутилось, завертілось. Така доля наших захисників на передовій. В години тиші заспокоював рідних та близьких, переконував їх, що все добре, що ситий і в безпеці.
Обіцяв рідним повернутися.. Та доля розсудила інакше…
Невблаганна смерть забрала у вічність нашого земляка, оператора відділення спеціального призначення взводу спеціального призначення роти спеціального призначення, старшого солдата Михайловського Сергія Віталійовича, який ціною власного життя здобував Перемогу, таку бажану для нашого народу.
29 серпня 2023 року в районі населеного пункту Ямпіль Донецької області при виконанні бойового завдання Сергій загинув.
Від виконавчого комітету Драбинівської сільської ради та від жителів села висловлюємо найщиріші слова співчуття :
Батькам – П’ятак Валентині Петрівні та П’ятаку Василю Миколайовичу.
Дружині – Христині Валентинівні та доньці Ніці;
Брату - Роману Васильовичу та його сім’ї;
Брату - Юрію Васильовичу та його сім’ї.
Всій родині, друзям і близьким загиблого Героя.
Пам’ятаймо, що він поклав життя, аби ми жили в мирній квітучій Україні.

Наші Герої-земляки загинули, але світла пам’ять про хоробрих  воїнів , прекрасних людей – назавжди залишиться з нами. 

           Важко знайти слова , неможливо загоїти біль та гіркоту втрати рідної людини, та нехай добрий, світлий спомин про покійних  захисників стане сильнішим за смерть і назавжди залишиться у пам’яті рідних, колег, друзів, бойових побратимів, усіх, хто знав  героїв, любив і шанував  таким  молодими і красивими.

     Промине час, пролетять літа, а пам'ять  про  Івана Андрійовича Банка і Сергія Віталійовича Михайловського залишиться в серцях кожного з нас. І ці меморіальні дошки роками будуть  нагадувати  всім про  них.

Герої не вмирають!  Наша пам'ять робить живими кожного полеглого захисника.

Слава Україні!.   Вічна слава Героям!»

 

 

 



« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь